Шизофренія

Категорія: Шизофренія. Автор: admin

Share Button

При шизофренії та токсоплазмозі відбуваються одні й ті ж справжні органічні зміни,
яких не бачить офіційна психіатрія.

Для інформації: США, випуск нейролептиків та психотропних препаратів: 2000р – $ 3 млрд; 2004р – 12,2 млрд.дол.

Офіційна медицина сьогодні не має даних про походження шизофренії (розділ етіологія). schizophrenia Хоча й існує безліч різноманітних теорій, які намагаються пояснити походження цієї хвороби, ми їх торкатися не будемо. Психіатрія дуже ревно відстоює позицію, що «шизофренія являє собою чисто психічні розлади без органічних змін». Лише у випадках фебрильної (тобто з підвищеною або високою температурою) знаходять повнокрів’я і набряк мозку. Діагноз “шизофренія” ставиться на підставі аналізу особливостей психічного стану хворого в сукупності з особливостями перебігу хвороби. Це позиція офіційної психіатрії. Якщо іноді рідні хворих наполягають на додаткових обстеженнях, зокрема ЕЕГ або МРТ мозку, то це викликає крайнє обурення з боку психіатрів. Їм здається блюзнірським втручання в їх діяльність. Заздалегідь прошу вибачення у справжніх псіхіатрів – фахівців цієї нелегкої професії. Про деяких з них Ви можете дізнатися за посиланням (1), (2), (3), (4). На практиці дуже в багатьох випадках сверхгеніальний психіатр лише поглянувши на хворого і трохи поговоривши з ним, якщо виходить, видає свій вердикт – шизофренія. Стандартні дослідження крові, сечі, рентген і діагноз затверджено. Ніяких додаткових обстежень не проводиться. На таку дію і думку вже ніхто не вплине.

На підтвердження наведу пару прикладів.

Хворий В, працюючи токарем відчув, що йому важко справлятися з роботою. Звернувся до начальства і далі до медицини. Висновок: здоровий, можна працювати. Незабаром почалася неадекватна поведінка. Спіймали і розмістили в психіатричну лікарню з діагнозом “шизофренія”. Розуміючи, що від проведеного лікування йому все гірше, непомітно викидав ліки і, притупивши пильність персоналу, втік. Як добирався додому за 300 км – не пам’ятає. До мене його привела мама. Від психлікарні навідріз відмовилися. З огляду на тільки початок захворювання, був призначений амінохінол (протипаразитарний засіб). З незрозумілих причин в даний час знято з виробництва. Через три тижні пацієнт абсолютно здоровий. Протягом перших двох років проводилося періодично протирецидивне лікування. Минуло понад тридцять років.
Хворий М., 18 років, в комі потрапив в реанімацію. Привели до тями, але хворий не розмовляв. Консультуючий психіатр з порога промовив діагноз – “шизофренія” і забрав до себе. Його не цікавило, що з народження у хлопчика всі ознаки розвитку токсоплазмозу. Батьки потайки зробили МРТ, де крім інших органічних змін виявився синдром Арнольда-Кіарі (опущення мозжечка з міндалиною у великий потиличний отвір). Всі психіатри в один голос стверджували своє – “шизофренія”. Звідки їм знати про симптоматику токсоплазмозу і те, що саме ця інфекція призвела до такого синдрому. Саме за рахунок токсоплазмозу опущення мозжечка призвело до коми і ледь не призвело до загибелі. Тільки спритність батьків, які змогли в психлікарні лікувати хлопчика від токсоплазмозу, врятувало його від загибелі і звільнило від діагнозу шизофренії. В даному випадку під офіційним діагнозом “шизофренія” переховувався уповільнений токсоплазмозний енцефаліт. Психіатри були категорично проти лікування токсоплазмозу. Юнака з труднощами вдалося забрати додому. Зараз вже три роки здоровий, але вже з довічним синдоромом Арнольда-Кіарі, який розвинувся завдяки нелікованому своєчасно токсоплазмозу.

Здоровим глуздом цього зрозуміти неможливо. Нейролептики, які психіатри призначають для лікування шизофренії, в тисячі разів більш токсичні і шкідливіші в порівнянні з протипаразитарною терапією . Заклики їх же колег психіатрів, зокрема психіатра Іткіна з 5-ї психіатричної міськлікарні Москви, обстежити хворих з діагнозом “шизофренія” на токсоплазмоз, нікого не стосуються. В першу чергу таке відбувається тому, що вони такого не читали і гадки не мають, що таке токсоплазмоз взагалі. З цієї ж причини вони не знають, що їх колеги – дослідники при шизофренії виявляють: атрофію і зморщування нервових клітин кори; утворення клітин-тіней внаслідок дистрофічних порушень; нерідко зустрічається гостре набухання, набряк їх; спостерігається ураження нервових клітин підкіркових вузлів гіпоталамуса і стовбура мозку; кістоподібні порожнини різних розмірів і конфігурації. Професор-психіатр Д. Д. Орловська при безперервній шизофренії виявляє виражене зниження нейросекреторної активності нейронів гіпоталамуса і недостатнє накопичення секрету в гіпофізі. При періодичній шизофренії різке підвищення активності нейросекреторних нейронів аж до їх виснаження. Порушена функція гіпофізарно-надниркової системи. У крові хворих є протвомозгові антитіла. Вона ж показує, що у хворих на шизофренію порушений обмін глюкози. Точно такі порушення в обміні глюкози знаходить у хворих з хр. токсоплазмозом дослідник токсоплазмозу Л. М. Петренюк.




Як бачимо, при шизофренії та токсоплазмозі відбуваються одні й ті ж справжні органічні зміни, яких не бачить офіційна психіатрія . Всі синдроми при шизофренії абсолютно однакові і при токсоплазмозі. Але всього цього не знала і не хоче знати психіатрія. Так що кожному, хто мав необережність захворіти уповільненим токсоплазмозним енцефалітом у психіатрів давно заготовлений діагноз “шизофренія” і додаються до нього нейролептики. У середньовіччі таких хворих з неадекватною поведінкою заковували в кайдани, щоб вони не могли завдати шкоди собі та оточуючим. Зараз кайдани замінюють нейролептики. Прогрес, як бачимо, є. Менше таланить хворим з фебрильною шизофренією (той же токсоплазмозний енцефаліт, але з температурою), так як багато хто з них гинуть на початку лікування. Хоча їх можна цілком врятувати при адекватному протитоксоплазмозному лікуванні.

У 1933 році німецький лікар Закель зауважив, що коли хворі, як вважалося і вважається зараз, по психічним мотивами відмовляються від їжі, то їм, щоб уникнути виснаження, вводять інсулін. В результаті покращується їх психічний статус. З тих пір і в думках ні у кого не ворухнулося: куди ж діваються психічні мотиви у хворих на шизофренію після інсуліну і пацієнти починають приймати їжу? Вся справа в тому, що токсоплазма, викликаючи порушення в ендокринної сфері, викликає порушення процесів обміну, в тому числі інсуліну і глюкози. Саме це призводить до того, що в крові хворих з’являються невластиві здоровому організму речовини. При проведенні експерименту по введенні цих речовин добровольцям викликалося шізофреноподібний стан. На цьому спостереженні Закель запропонував інсуліношокову терапію введенням граничних доз інсуліну. Після її проведення значно поліпшувався психічний статус хворих на шизофренію. Як з’ясувалося – ненадовго. Виявилося, що ця терапія ефективна тільки у вперше захворілих і тільки один – два рази. За 70 минулих років ніхто так і не проаналізував, що ж відбувається в організмі? Психіатрам ці факти не потрібні. Їм би не заплутатися у наявних синдромах шизофренії, які перекочували в психіатрію з глибини століть і до сих пір ними маніпулюють. З поважним виглядом знавців вони визначають правильність їх розвитку. За фасадом цих висновків Торічелева порожнеча. Для лікування хворому шизофренією все одно будуть призначені нейролептики з можливими варіаціями. Єдино, що в них позитивно, так це, виходячи з вікового досвіду, враховуючи ці синдроми можна дещо дуже приблизно прогнозувати.

Сьогодні навіть школярі знають, що думка матеріальна. Варто було вже давно задуматися і зрозуміти: прояв синдромів шизофренії є не чим іншим, як відображенням глибини, ступеня і різноманітності ураження тих чи інших мозкових чи інших структур. В даний час інсуліношокова терапія закинута і забута. Хоча після її проведення призначення протитоксоплазмозного лікування практично завжди призводило до повного виліковування шизофренії. Без проведення протипаразитарного лікування нічим і ніким не зупинений токсоплазмозний процес через якийсь час незмінно прогресує і зміцнює 7 факторів впливу токсоплазми на організм, що формують захворювання. Зміцнення їх, аж до незворотних змін в мозкових структурах, ендокринній сфері сильно ускладнює повне виліковування або навіть робить це неможливим. Переконати психіатрів в їх глибоких помилках за кілька десятиліть мені не вдалося. Та й як це можна зробити, якщо вони свого ж колегу, професора-психіатра Етель Казанца, що мав сміливість відкрито заявити, що шизофренія має інфекційне роходження, вигнали з роботи. Перед ним були закриті двері всіх інститутів.

Не думаю, щоб у сучасних корифеїв з доброї волі прокинулося усвідомлення своїх помилок. Але і допускати, щоб зі знаннями епохи середньовіччя калічили ні в чому не винних, в основному молодих людей, неприпустимо. Останнім часом з’явилися публікації професора-психіатра з США Фуллера Торрі, який також відстоює токсоплазмозне походження шизофренії . Професор Гленн Макконкі (британський університет Лідса) на біохімічному рівні довів, що шизофренію, паркінсонізм і деякі інші хвороби викликає токсоплазма . За це уряд Англії виділив йому грант в 250 тис. доларів. Характерно: Макконкі вказує, що токсоплазмоз не є звичайною інфекцією. При цьому він зазначає, що відкривається широке поле для проведення досліджень. Значить вже приходить до передових вчених світу розуміння провідної ролі токсоплазми в наших стражданнях. При лікуванні шизофренії протитоксоплазмозними засобами слід враховувати, що процес розвивається за рахунок трофозоітов, псевдоцистних і цистних форм паразитів. Це має основоположне значення. Також слід пам’ятати, що неправильне або недостатнє лікування може тільки згладити зовнішні негативні прояви шизофренії, тоді як процес буде прогресувати і призведе до незворотних змін.

березень 2010



Коментарі закриті.

© 2008. Всі права захищено.При використанні матеріалів з сайту, посилання на правовласника(Кривонос В.І.) і джерело запозичення toksoplaz/uk обов'язкове.